02:18 

Джим ди Гриз
Сначала улыбка, потом ложь. В конце - выстрелы.
Маю, що сказати, проте не впевнена, що зможу.
Перший спад, який прийшов після болісного захоплення нею, - був тихим та сумним почуттям. Як мені радили, я намагалася змиритися з положенням речей і просто бути корисною для неї. Це працює, але це й працювало раніше, отже все зводилося до необхідності приструнити себе та свої почуття. Якийсь час це працювало. Але зараз я знову даю збій, знову зациклююсь на цих почуттях, які ніколи не переростуть у щось більше, ніж мої думки та пориви тіла. Вона випиває мене, вона підкорює мене своєю сабміссивністю, я інстинктивно хочу захищати її, відгородити від світу та тримати на півкроку позаду себе. Іноді (часто) вона й не розуміє, як важно мені робити для неї деякі речі, як боляче або банально нема часу. Найчастіше я не отримую подяки на словах. Мені прикро, але я розумію, що роблю її хоч трохи веселішою. Це є мазохізм, чистий, яскравий. Я доведу себе ним, я вже це майже зробила, це болісно, проте я вже не можу інакше, яка іронія. І колі я зірвуся – тобто насправді зірвуся, без змоги заткнути себе – і розкажу їй усе… ну, тоді все зникне за лічені хвилини. Я налякаю її, вона збіжить, це не те, що їй треба від мене. І я зісковзну кудись, де можна буде відлежутивася і скиглити, не маючи змогу більше розпочати таку необхідну щоденну розмову. Така от райдужна перспектива, обожнюю себе за власні почуття.
Загалом життя зосереджене на чомусь далекому. Від навчання, від писання, від відпочинку, майже від всього. Це небезпечно, я майже не виходжу з кімнаті, майже не сплю. Намагаюся ходити на тренування, проте власне пригнічення не завжди дозволяє.
До речі, там досить непогано. Проте мені ще важко бути там своєю. Скільки я мріяла досить багато років саме про це, і от так просто почала це робити – неймовірно і лячно. Але то нічого, я намагаюся не почуватися погано від думок про її фаєр, ця тема нещадно пригинає мене додолу. Ці виступи, фести, музика, тренування, багато відео, багато. Мені стає погано, проте я ж все ще не можу казати про щось таке, я зроблю боляче, розчарую. Тому мої тренування в суміжній компанії повинні допомогти, хоча бачити на майданчику фаєрщиків гостро боляче й сумно. Це в доповнення до виправдення власної мрії. Папа каже, це круто. І він правий, я рада, що він розуміє це несподіване для нього моє захоплення.
Отже. Життя йде. Куди – не знаю. Повільно, тягуче й болісно, проте рухається, здираючи за собою шкіру. Майже місяць минув, а я й не помітила цього за всім цим безладом і сумом.
Снилася Т, писав Михайло… періодично пише. Він хоче назад, хоче у той час, коли ми були разом. Але я не можу йому відповісти, мене вивертає від почуттів не до нього. Я порушила єдину обіцянку, що дала йому, тепер вже мені боятися нічого.
Як же це паскудно, який паскудний вік, коли основою всього є емоції та почуття, коли все залежить зовсім не від здорового глузду.

@музыка: Pink Floyd - Welcome to the Machine

@темы: чувства, любовь, жизнь, грусть, буденне

URL
Комментарии
2014-09-18 в 05:01 

priest_sat
миньон Оверлорда / Fannibal / Mentalist / Я высплюсь только тогда, когда никогда / легкое ОКР / Драйзер
ну що сказати, сестро (нічого, що так назву?)...
у цьому випадку. читать дальше

перепрошую, якщо - за звичкою - не так зрозуміла твої слова і не так зреагувала.

2014-09-18 в 08:35 

Джим ди Гриз
Сначала улыбка, потом ложь. В конце - выстрелы.
priest_sat, дякую. Це було б дiйсно чудово, проте щоб хлопцевi менi сподобатися, треба йому бути аж яким кльовим.) Але щодо вашої поради, я все назавжди запам'ятала вислiв про те, що "власна бiсексуальнiсть пiдвищує вдвiчи шанси гарно провести вечiр п'ятницi." :) Якби ж я тiльки мала змогу вибирати, до кого вiдчувати цiкавiсть.
Насправдi дуже добре, що ви маєте таку людину, з якою вам хочеться жити разом й далi, це скарб.

URL
2014-09-18 в 12:16 

priest_sat
миньон Оверлорда / Fannibal / Mentalist / Я высплюсь только тогда, когда никогда / легкое ОКР / Драйзер
то не порада) я намагаюся не давати порад людям - кожен має жити своїм життям.

мені здається, що у певний час потрібно виходити за рамки чогось - родини, власних почуттів, власних думок. То як вийти на вулицю після маленького приміщення - навколо великий гарний світ.

власна бiсексуальнiсть пiдвищує вдвiчи шанси гарно провести вечiр п'ятницi. класна фраза.

Насправдi дуже добре, що ви маєте таку людину, з якою вам хочеться жити разом й далi, це скарб. :buddy:

2014-09-18 в 16:27 

Джим ди Гриз
Сначала улыбка, потом ложь. В конце - выстрелы.
priest_sat, такий певний час вже був, тодi я впевнилася, що жiнки менi подобаються бiльше за чоловiкiв. Що може змiнитися ще в менi - хто знає, проте змусити себе вийти з маленького примiщення не можу. Поки що, або навiть взагалi.

URL
2014-09-18 в 16:34 

priest_sat
миньон Оверлорда / Fannibal / Mentalist / Я высплюсь только тогда, когда никогда / легкое ОКР / Драйзер
Джим ди Гриз, я не мала на увазі відмову від чогось. Я мала на увазі, що іноді корисно випускати себе на волю, не кидаючи минулого. Наприклад, відправитися у подорож) не обов'язково далеко, можно і по своєму місту. Розвіятися)

2014-09-18 в 16:44 

Джим ди Гриз
Сначала улыбка, потом ложь. В конце - выстрелы.
priest_sat, бррр. Я дуже домашня, дуже. Але ось почала ходити на тренування, то хоч два рази на тиждень виходжу.)

URL
2014-09-18 в 16:46 

priest_sat
миньон Оверлорда / Fannibal / Mentalist / Я высплюсь только тогда, когда никогда / легкое ОКР / Драйзер

   

...Песнь полыни...

главная